Згідно концепції національно-патріотичного виховання значна увага приділяється вивченню здобутків українських вчених. На уроках математики учні знайомляться з маловідомими вченими, які внесли значний вклад в розвиток математичних знань. Одним із таких вчених є Микола Іванович Гулак. Учні 11 класу Карло-Марксівської школи на уроці математики ознайомилися з з біографією та здобутками Миколи Гулака в області математики, зокрема у вивченні чотирьох вимірів. Цікаву та змістовну розповідь підготувала учениця 11 класу Трандафілова Анна. Під час самостійної роботи учні працювали над створенням кросвордів. Найкращий кросворд створила група учнів: Трандафілова А., Савон Вл., Монець Н.
Кросворд "Микола Гулак".
Минає 194 роки від дня народження відомого нашого земляка – мислителя, політика, мовознавця і математика Миколи Івановича Гулака. Дивною він був людиною, активною, діяльною, цільною, ідейно чистою, націленою вперед, небайдужою до людських душ. В нашій історії він відомий насамперед як один з організаторів Кирило-Мефодіївського братства. Хоч насправді саме він був організатором, а не «одним із…». З цим погодиться кожний, хто ознайомиться зі справами кириломефодіївців. Імператор Микола І саме М.Гулака вважав організатором «Украйно-Словянского общества», тритомник починається «Справою М.І.Гулака», і покарали його найвідчутніше, набагато дошкульніше, ніж, наприклад, М.Костамарова.
За радянської влади М.Гулака згадували рідко, зокрема,
його математичні праці. Наприклад, у п’ятитомній «Истории отечественной
математики», де йдеться про історію творення неевклідової геометрії,
згадується навіть поет Гулак-Артемовський, який до геометрії ніякого відношення
не має, а про М.Гулака, який першим у Росії визнав творіння М.Лобачевського
правильним і оцінив його як найбільше відкриття, навіть не згадано. Тільки в
останні десятиліття інтерес до М.Гулака і до його математичних творів зростає.
І не випадково, бо то була Людина, якою мають гордитися українці.
Серед
українців він був першим сходознавцем. Добре знав українську, російську,
німецьку, французьку, латинську, грецьку, кілька східних мов. Німецькою
навчався у Дерптському університеті, французькою писав і друкував наукові
праці, грецьку і латинську знав як учитель цих мов, грузинську, таджицьку і
кілька інших мов кавказьких народів вивчив, живучи кілька десятиліть серед них
і досліджуючи праці Хайяма, Гафіза, Фізулі, Нізамі, Руставелі та інших поетів
Сходу. Про нашого славетного земляка Роман Іваничук написав роман «Четвертий
вимір», за якого отримав Національну премію ім. Т.Шевченка. В післямові до
роману він дав і загальну характеристику: «Микола Іванович Гулак –
найактивніший організатор Кирило-Мефодіївського братства, видатний математик
свого часу, юрист, літературознавець, орієнталіст, перекладач, філософ, людина
енциклопедичних знань, політолог, який досконало знав близько двадцяти мов».
Микола Іванович Гулак (1821 – 1899) народився 25 травня у Варшаві. Його
рід походив з дворян Золотоніського повіту Полтавської губернії. Прадід був
генеральним обозним при гетьмані П.Дорошенко, дальшими родичами були
Гулаки-Артемовські – поет і композитор, батько пропагував сільськогосподарські
науки, писав статті про зрошення південних степів. Сам М.Гулак був рідним
дядьком матері В.Вернадського – першого Президента Української АН.
Дитячі і юнацькі роки Микола провів у селі Миколаївка Олександрівського
повіту на Херсонщині. Закінчивши місцеву гімназію, він навчався у Дерптському
університеті (Естонія), юридичний факультет якого закінчив 1844 р. З 1845 р.
служив у київського генерал-губернатора на посаді перекладача-археографа. Брав
найактивнішу участь у заснуванні Кирило-Мефодіївського братства. В січні 1847 р
переїхав до Петербурга, в березні його арештували. Кілька місяців відбував
покарання у Петропавлівській фортеці, 3 роки - у Шліссельбурзькій фортеці;
після того вислали до Пермі. Тільки через 12 років він повернувся в Україну,
став учителювати. Був учителем:
1859
– 1861 – російської мови, географії,
математики ліцею в Одесі,
1861
– 1862 – історії в Кушніковському жіночому інституті у Керчі;
1862
– 1863 – математики в гімназії Ставрополя;
1863
– 1867 – фізики і космографії Кутаїської гімназії;
1867
– 1886 - математики, фізики, латинської
і грецької мов в Тифліській гімназії.
Вийшовши у відставку, М.І.Гулак переїхав до азербайджанського
Єлисаветполя (Кіровабад, Гянджа), там і помер. Широка вулиця у тому місті
названа його іменем. На стелі, зведеній в честь Нізамі, є і портрет славетного
українця.
Математикою М.Гулак цікавився ще до заснування Братства. 1846 р. він
просив одного свого знайомого поради, за яким підручником краще опановувати
курс вищої математики. Зберігся лист до М.Гулака, у якому той товариш
характеризує курс Франкера: «Всякий, кто
хочет истинно заниматься математикой и познать ее по хорошим началам, должен
быть благодарен Франкеру за его труд…». Далі майже на пів сторінки дається
характеристика того курсу. Отже, ще до ув’язнення М.Гулак мав намір самостійно
опрацювати університетський курс вищої математики. Ймовірно, щоб краще
з’ясувати сутність простору. В тюрмі опрацьовував математику самостійно. Згодом
здійснював математичні дослідження, насамперед пов’язані з неевклідовими
геометріями і чотиривимірним простором. З математики М.Гулак опублікував такі
праці:
«Етюди про
трансцендентні рівняння» - Одеса, 1859./«Опыт геометри о четырех измерениях.
Геометрия синтетическая». – Тифлис, 1877./ «О настоящем положении европейского
градусного измерения» - Записки Кавказского отдела имп. Русского
географического общества, кн. УІІІ, 1873.
Великий інтерес викликала друга книга М.Гулака. Її вступна частина –
«Розмова про простір». Вона написана у формі діалога між автором і його другом
В і починається обміном думками про теорії Миколи Коперника і Миколи
Лобачевського.
Дехто дивується, чому М.Гулак не зосереджувався на чомусь одному,
зокрема – від трансцендентних рівнянь перескочив до чотиривимірного простору.
Він досліджував і творив трансцендентність!
Що це таке? Це – вихід за межі: transcendentis
- той, що виходить за межі. Що зробив Коперник? Вийшов за межі загальноприйнятого
і проголосив, що Земля обертається навколо Сонця! Вийшов за межі і
Лобачевський: можливі і неевклідові геометрії! Найвизначнішими науковцями
М.Гулак вважав тих, що виходив за межі – відомого, загальновизнаного,
установленого законом тощо. Тож і сам брався за подібні дослідження. «Спроби геометрії з чотирма вимірами» -
основна математична праця М.Гулака. Її
він надрукував з присвятою: «Памяті Лобачевського». Він відкриття Лобачевського
вважав одним з найцінніших.
Слова курсивом виділяв автор книжки. Тільки
мислення! А воно в різних людей різне. Не дивно, що багато навіть відомих
математиків не розуміли книжки. Подібно до того, як не розуміли праці
М.Лобачевського. Фахівці відмічають деякі недоліки книжки, але відзначають і
головне: «Незважаючи на ці недоліки, робота Гулака була для свого часу корисним
надбанням вітчизняної математичної літератури – адже це булла перша у нас (і
одна з перших у світовій літературі взагалі) книга, що давала досить
систематичний виклад геометрії чотиривимірного простору»
Одна з перших книг на дану тему у світовій літературі! Перша – для цілої
півпланети! Ще й на тему, яка найбільше прославила слов’ян – про Космос. Праці
М.Гулака – найвідважнішого і найстійкішого українського патріота і одного з
найкращих мислителів людства - потрібно нарешті перекласти українською мовою і
надрукувати. І не тільки згадані. Розглянута монографія «Спроба геометрії
чотирьох вимірів» мала підзаголовок «Геометрія синтетична». Написав М.Гулак
також її продовження: «Аналітична
геометрія з чотирма вимірами і з сферичною тетраедрометрією» Цю працю досі не надруковано. За життя профессора
І.К.Андронова вона зберігалася в його колекції книг і рукописів.Джерело: Бевз Г. Микола Гулак / Григорій Бевз. // Математика в школі. – 2011. – №9. – С. 46, 47.
Немає коментарів:
Дописати коментар